Найдавнішою писемною пам'яткою, де згадуються села Боратинської сільської ради є "Літопис" Самійла Величка: "... вся руська во­линська шляхта вибрала з-поміж себе на ту овдовілу Луцьку і Острозьку єпископію одного значного і зас­луженого в Корні, а також волинського шляхтича і вче­ного чоловіка Дмитрія на Жабокриках, Жабокрицького земського луцького пи­саря..." Поряд із Жабокриками автор згадує сусідні Теслугів, Добриводу, Борятин.

У 1545 році село належа­ло до володінь Жабокрицьких. У 1651 року Боратин був невеликим поселенням. В ті роки тут нараховувало­ся приблизно 14 дворів. Проте на початку XIX століття тут уже нараховується 83 двори, де проживало більше півтисячі людей.

Щодо походження назви села, то існує легенда. Пан Теслуга мав п'ятеро синів. Наймолодшого звали Борята. Його любили і шанува­ли бідні люди, бо він їм завжди допомагав. Коли повертався із полювання, то завжди ділився здобиччю. Одного разу під час полю­вання його поранив дикий кабан. Ледве живий Борята, добрався до річки, де ловили рибу двоє молодих рибалок. Вони перев'язали йому рани і відправили до­дому. Вдячний Борята над­ілив рибалок землею., а поселення стали називати іменем жертводавця.

За часів Польщі у Боратині проживали пани Джигмусь, який володів 100 гек­тарами землі і трохи бідніший пан Рибіцький.

У селі була початкова школа. А вчителювали пере­важно поляки. Боратинці розповідають про вчителів Чесю Свинтузельську та Педункевича.

А от перша згадка про сучасну Довгалівку (Великі Жабокрики) відноситься до 1545 року. Згадується "го­родня" ( тобто двір із де­рев'яними будівлями) Івана і Дахна Жабокрицьких із Жабокрик.

У Довгалівці у 1772 році було збудовано дерев'яну церкву на кошти поміщиків братів Кондрацьких та па­рафіян . В той час у селі було 98 дворів, де прожи­вало 803 жителів. А у Ма­лих Жабокриках церкву збу­дували у 1876 році на кош­ти парафіян. У селі було 92 двори, і проживало 718 жи­телів.

У вересні 1939 року на території сіл Боратинської сільради встановилася ра­дянська влада. Селян було організвано у колгосп "Ра­дянська Україна". А пер­шим головою колгоспу був Гордій Ковальчук.

Після війни село відбу­довується Знову організо­вується колгосп під назвою "Зоря". У свій час ним ке­рували Я.Захаров. О.Яблонський, Сербенюк, В.Ра­лець, В.Зима та інші. У селі функціонував чудовий дитсадок, восьмирічна (до 1974 р.), а пізніше - серед­ня школа. Було збудовано нові приміщення сільської ради, ФАПу, магазину.

Розміщення реклами, розміщення платних оголошень, розміщення безкоштовних оголошень