Віктор Гнатюк народився в с.Немирівка, нині житель Радивилова. З 13 років захопився фотографією, що стала улюбленою справою на все життя. Спочатку знімав своїх шкільних друзів, а проявляв фото у себе вдома — у ті часи весь процес фотозйомки робився самостійно, від проявки до друку. Мріяв вступати у військовий навчальний заклад, але після першого ж року служби в армії передумав — юнакові не подобалась тодішня радянська система, коли на чорне треба було казати біле, і навпаки. Тож, відслуживши, подав документи у Острозьке училище побутового обслуговування населення, у якому отримав спеціальність фотографа.
Після закінчення закладу п’ять років працював у Радивилівському комбінаті побутового обслуговування населення. До речі, саме він робив перші кольорові фотографії. Але тоді, розповідає Віктор Іванович, на першому місці була партійність, закладом керували люди, далекі від фотомистецтва, і він залишив роботу. Одним з перших у районі взяв патент і почав працювати на себе. У 90-х роках перейшов на відео. Тоді, згадує, було важко з необхідними матеріалами, адже кордон був «на замку». У домашніх колекціях багатьох радивилівців зберігаються відеозйомки урочистих подій та фото, зняті Віктором Гнатюком.
Півроку тому перейшов на цифровий друк, адже перевагами цифрової зйомки є оперативність та економія коштів на матеріалах. І далі знімає урочисті події, а для душі природу, рідних та улюблену онучку Олечку.
У майбутньому планує закупити нову техніку і надалі працювати у районі.
— Я ціную перш за все не технічні нововведення (хоча і досягнення прогресу відкидати не можна), а творчий підхід до кожної події, побудову певного сюжету. Професію фотографа вважаю комерційно затребуваною, а успіх залежить від таланту, самовіддачі та, звісно, удачі, — каже Віктор Гнатюк.
Віктор Гнатюк народився в с.Немирівка, нині житель Радивилова. З 13 років захопився фотографією, що стала улюбленою справою на все життя. Спочатку знімав своїх шкільних друзів, а проявляв фото у себе вдома — у ті часи весь процес фотозйомки робився самостійно, від проявки до друку. Мріяв вступати у військовий навчальний заклад, але після першого ж року служби в армії передумав — юнакові не подобалась тодішня радянська система, коли на чорне треба було казати біле, і навпаки. Тож, відслуживши, подав документи у Острозьке училище побутового обслуговування населення, у якому отримав спеціальність фотографа.
Півроку тому перейшов на цифровий друк, адже перевагами цифрової зйомки є оперативність та економія коштів на матеріалах. І далі знімає урочисті події, а для душі природу, рідних та улюблену онучку Олечку.
У майбутньому планує закупити нову техніку і надалі працювати у районі.